Skip to content

Партійна бухгалтерія. 10 фактів, які про які мовчать політики

Топ-10 лайфхаків для виявлення білих ходоків у партійній системі України

Закон про «Внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання та протидію політичній корупції» не просто запровадив державне фінансування для політичних партій, а й, що важливіше, дозволив громадськості відслідковувати фінансово-господарську діяльність партійного життя, а тепер вже й прослідковувати певну динаміку.

Аналітики центру Ейдос проаналізували звіти парламентських політичних партій за ІІІ-й квартал та виокремили 10 фактів, які про які політики ніколи не скажуть публічно.

1. Політичні партії використовують бюджетні кошти на підготовку до передвиборчих перегонів та витрачають їх на рекламу.

У Радикальній партії найбільшою статтею видатків стала пропаганда. 4,8 млн грн бюджетних коштів було витрачено на оплату розміщення реклами у друкованих засобах масової інформації, на радіо, ТВ та за зовнішню рекламу. Частка цих коштів була направлена не на оплату послуг центральним каналам чи газетам, а на налагодження діалогу із потенційним електоратом через регіональні ЗМІ. «Дунайська зоря», «Гадяцький вісник», «Вечірні Черкаси», «Вісті Куп’янщини», «Знамя труда», «Трибуна трудящих», «Слово народу», «Зоря Полтавщини» тощо – неповний список газет, які отримали оплату за розміщення інформаційних матеріалів чи статей на своїх шпальтах.

«Об’єднання Самопоміч» продовжує стабільно витрачати великі суми на пропаганду та збільшує ці витрати з кожним кварталом: за перше півріччя 2018 року практично 10 млн грн, за один третій квартал – 11,3 млн грн.

За перше півріччя 2018 року у БПП «Солідарність» на пропаганду було витрачено практично 6 млн, у третьому – 3,5 млн.

2. Із започаткуванням державного фінансування надходження з приватних джерел на рахунки більшості партій постійно зменшуються.

«Народний Фронт» — одна з політичних партій, яка в нинішньому парламенті демонструє «найстабільніші» показники із залучення коштів.  В ІІІ-му кварталі 2018 року не було залучено від прихильників цієї політичної сили жодної копійки. І це стає вже неприємною традицією. Аналогічна ситуація і з Опозиційним блоком. Навіть фіктивні фірми, через які фінансувалась партія у минулому, відмовились її фінансувати.

Підтримувати Радикальну партію також виявилось не так багато охочих. За ІІІ-й квартал партія отримала лише 19 тис. грн від фізичних осіб. Головними спонсорами партії стали Кошелєва А. В. (7 тис. грн), Дейдей Є. С. (7,5 тис. грн), Галушко С. О. (4,5 тис. грн).

Певний спад спостерігається і в президентській «Солідарності». У третьому кварталі цього року партія отримала із приватних джерел, враховуючи місцеві організації – 598 тис. грн. Це майже вдвічі менше, ніж у 2-му кварталі.

3. Кожна парламентська партія нарощує штат працівників секретаріатів.

Майже в кожної партії з кожним наступним кварталом збільшується кількість штатних працівників. Найбільше людей працює в БПП «Солідарність». За даними фінансових звітів, в 3-му кварталі в партії офіційно працевлаштовано  792 особи, тоді як в І-му кварталі було 628 осіб. На другому місці «Народний фронт» із 630 працівниками. Решта партій значно поступаються цим показником, принаймні офіційно.

4. Місцеві організації політичних партій до цього часу не мають банківських рахунків.

«…Політична партія, а також місцева організація політичної партії, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи, зобов’язані відкрити рахунки в установах банків України…» ст 14 Закону «Про політичні партії в Україні».

Станом на кінець ІІІ-го кварталу ВО «Батьківщина» із 658 місцевих організацій, рахунки відкриті лише в 223-х. В «Об’єднанні Самопоміч» із 76 осередків рахунки є у 53 організацій.

5. Українські політичні партії вміють вдало використовувати краудфандинг. 

Можна сміливо говорити, що в історії українського політикуму вперше публічно спостерігається таке явище, як «фінансування громадою». На підтримку ВО «Батьківщина» громадяни та юрособи внесли на рахунок партії понад 71 млн грн. Для порівняння за весь 2017 рік партія отримала таких внесків лише на 2,4 млн. Розширилась і географія таких «пожертв». Так, якщо у 2016 році головні спонсори партії зосередились у Київській області, то третій квартал додав на карту пожертв Луганську, Чернігівську, Вінницьку, Одеську, Рівненську області тощо. Відчутно збільшились і суми, які разового готові віддати громадяни на підтримку улюбленої політичної сили. Мінімальний одноразовий внесок становив тисячу гривень, максимальний – 0,5 мільйона. Середні суми варіюються від десяти тисяч гривень до 150 тисяч грн. Порівняно із ними отримані 8,4 млн грн державного фінансування виглядають досить скромно.

COMMENT ON: Партійна бухгалтерія. 10 фактів, які про які мовчать політики

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *